Допи́тувати, тую, єш, сов. в. допита́ти, та́ю, єш, гл.

1) Допрашивать, допросить.

2) Разспрашивать, разспросить. Глухий не дочує, так допитая. Ном. №8565.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 423.