До́пит, ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 423.