Докрава́ти, ва́ю, єш, сов. в. докра́яти, ра́ю, ра́єш, гл.

1) Докраивать, докроить. Крають, шевці, крають, та вже й докравають. Чуб. V. 1086.

2) Дорѣзывать, дорѣзать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 415.