Про УКРЛІТ.ORG

доживати

Дожива́ти, ва́ю, єш, сов. в. дожи́ти, живу́, ве́ш, гл.

1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. ЗОЮР. І. 9.

2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу. К. Досв. 168.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 410.

вгору