Догові́р, во́ру, м.

1) Договоръ, условіе. Напишемо листи, вічні договори, гострими шаблями. К. Досв. 153.

2) Попрекъ. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі мені договору, бо в мене худоби не буде, візьмуть мене, серце, й так люде. Мет. 47.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 407.