Довготеле́сий, а, е. Длиннотѣлый. Черном. Высокій человѣкъ. Яких я бачив там звірюк, довготелесих та страшних гадюк. Гліб. 44.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 402.