Довгому́дів, дова, ве. Принадлежащій довгомудові. Прийшли вони всі до довгомудової хати. Чуб. II. 96.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 402.