Довгогри́вий, а, е. Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого. К. Досв. 181.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 402.