Димни́ця, ці, ж.

1) = Димарь.

2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 384.