Ди́мка, ки, ж.

1) Ум. отъ дима.

2) Выбойчатая полосатая юбка. Н. Вол. у. Чуб. VII. 429. Гол. Од. 49.

3) = Димна. Вх. Лем. 410.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 384.