Дзю́баний, а, е.

1) Поклеванный.

2) Рябый отъ оспы. Дзюбана дівка. Ум. Дзюбане́нький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 380.