Дзвя́кати, каю, каєш, одн. в. дзвя́кнути, ну, неш, гл.

1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. МВ. І. 52.

2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай.

3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне. Ном. № 5012.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 378.