Двірський, а, е.

1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314.

2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 362.