Дви́гати, гаю, гаєш, одн. в. дви́гну́ти, гну, гнеш, гл.

1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою.

2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати. Гол. І. 165.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 361.