Даре́мний, а, е.

1) Даровой, безвозмездный. Даремному коню в зуби не заглядають. Ном.

2) Напрасный, тщетный. Горбатого лічити — то, брате, даремна праця. То даремна річ, — духовній не так написано. Левиц. Пов. 82.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 358.