Дальш, да́льше, нар.

1) Сравнительная степень отъ дале́ко. Вони тікають від мене, а я мов помелом їх мету та все дальш, та все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47.

2) = і. Далі 2.

3) Прочь. Да я й цілкового не хочу; цур тобі поганий, дальш! Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 357.