Гірчиця, ці, ж.

1) Горчица (растеніе и приправа). Камен. у. Вх. Пч. І. 13.

2) Горькій грибъ. Угор.

3) — польова. Раст. Sisymbrium Sophia. L. ЗЮЗО. І. 136.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 286.