Гінець, нця, м.

1) Гонець, курьеръ.

2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 285.