Гілка, ки, ж.

1) Вѣтка.

2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457.

3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. Гілечка, гілочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 285.