Гущики́, ків, м. мн. Чаща лѣсная. Несе у ліс, у гущики. Гн. II. 111.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 344.