Гу́ща, щі, ж.

1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці…. гуща зосталась. Рудч. Ск. II. 205.

2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. Стор. II. 123.

3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался. Г. Барв. 336.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 344.