Гучли́вий, а, е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі. МВ. ІІ. 78.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 344.