Про УКРЛІТ.ORG

гусак

Гуса́к, ка́, м.

1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Н. п.

2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак.

3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 342.

вгору