Гупо́тнява, ва, с.

1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. Новомоск.

2) Стукотня (глухими ударами).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 340.