Гу́діння, ня, с. Порицаніе, осужденіе. См. Гудити.

Гуді́ння, ня, с. Гудѣніе, гулъ. (См. Густи). Левиц. І. 389; Левиц. Пов. 83.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 336.