Гря́дка, ки, ж.

1) Гряда, грядка. Сидить як морква в грядці. Ном. № 10957. Угор. Ум. Гря́дочка. Чуб. ІІІ. 121.

2) = Гряда 2. МУЕ. III. 47.

3) = Гряда 4. Шух. І. 97, 98.

4) Рядъ сноповъ положенныхъ для обмолачиванія. А ну, — каже, — молоти, небоже, скоріш!… І стане у грядки, і вже так було почне вимахувать ціпом. Сим. 198.

5) Сягну́ти в чужу́ гря́дку. Сойтись съ чужой женой. Вх. Зн. 68.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 334.