Гречкосі́й, сі́я, м.

1) Сѣющій гречу.

2) Хлѣбопашецъ, земдедѣлецъ. Ізнову шкуру дерете з братів, незрячих гречкосіїв. Шевч.

3) Насѣк. Anisoplia. Галиц. Вх. Пч. II. 26.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 325.