Гребі́нни́к, ка, м.

1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у.

2) = Гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 323.