Гребти́ся, бу́ся, бе́шся, гл.

1) Гресть весломъ. Богу молись, а до берега гребись. Ном. № 160.

2) Рыть, разгребать. В роскинутому сіні греблись кури. Левиц. І. 195. Квочки гребтимуться у грядках. Грин. І. 20.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 324.