Грани́ця, ці, ж.

1) = Гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. Чуб. ІІІ. 464.

2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. Ум. Грани́чка. Вх. Лем. 405.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 322.