I. Грак, ка́, м.

1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. ІІ. 182.

2) Лови́ти гракі́в = Ґави ловити. Він граків ловить. Ном. № 10925.

II. Гра́к меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п’ятак. Ном. № 10433.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 321.