Граби́тель, ля, м.

1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. К. Псал. 20.

2) Сборщикъ податей. Борз. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 320.