Го́стро нар.
1) Остро. Гостро ніж нагострений.
2) Рѣзко. Гостро говорить.
3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. І. 228.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 319.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Го́стро нар.
1) Остро. Гостро ніж нагострений.
2) Рѣзко. Гостро говорить.
3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. І. 228.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 319.