Горі́шина, ни, ж.
1) Орѣховое дерево, орѣховый кусть (въ послѣднемъ значеніи чаще употребляется: ліщина). Липки, гори шина, соснина. Котл. Ен. VI. 21.
2) Раст. a) Coronilla varia. Лв. 98. б) Trifolium rubens. Лв. 102. См. Головайчик.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 312.