Гороби́ний, а, е.

1) Воробьиный. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. МВ. І. 140.

2) Гороби́на ніч. Ночь, въ теченіе которой бываетъ сильная гроза, воробьиная ночь. Маркев. 15. І в горобину ніч прийдуть для такої панночки, як наша. Шевч. 282.

3) Гороби́ний горо́шок. Раст. a) Vicia angustifolia Roth. ЗЮЗО. І. 141. б) Vicia Cracca L. ЗЮЗО. І. 141. в) Lotus corniculatus L. ЗЮЗО. I. 127. Повився горобиний горошок. МВ. І. 140.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 314.