Гороби́на, ни, ж. Рябина, Sorbus Aucuparia L. Анн. 336. Вх. Пч. І. 13. Горобина роскинула зелений намет і рясно на їй ягід червоно-злотих. МВ. І. 156. Обступили стару, як горобці горобину. МВ. (О. 1862. III. 69).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 314.