Го́пкати, каю, єш, гл.

1) Прыгать, топать, прыгая. Вх. Лем. 404.

2) Як уже вийдуть на улицю, то то вже співают дівчата, а хлопці гопкают дружби. Грин. ІІІ. 510.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 309.