Гончаро́вий и ганчаро́вий, а, е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б’ються на гончарову голову. Ном. № 3148.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 309.