Гони́телька, ки, ж.
1) Гонительница, преслѣдующая. Желех.
2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у.
3) Шалунья, непосѣда. Брацл. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 308.