Голя́к, ка́, м.

1) Бѣднякъ, голякъ. Кіев. Чуб. V. 1042.

2) Бритва. Вх. Лем. 404.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 307.