Голубка, ки, ж.

1) Голубка, голубица. Там сидить голуб із голубкою. Мет. 107.

2) Ласкательное слово. А вона, моя голубка, нічого не знає. Шевч. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная…. Г. Барв. 107. Ум. Голубонька, голубочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 306.