Голодити, джу, диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Харьк. Тоже. голодом голодити. ЕЗ. V. 102.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 303.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Голодити, джу, диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Харьк. Тоже. голодом голодити. ЕЗ. V. 102.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 303.