Головиця, ці, ж.

1) = Голова. Буду драти паси од ніг до головиці. Чуб. Молодії молодиці, завивайте головищ. Чуб. ІІІ. 47.

2) = Дівич-вечір. КС. 1883. II. 397, 399.

3) Головиця. Родникъ. Шух. І. 211. Була там керниця-головиця — нора, якою з землі вода іде. Шух. I. 221.

4) = Головатиця. Вх. Зн. 11.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 302.