Годувати, дую, єш, гл.

1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Ном. № 1606. Вовка ноги годують. Ном. № 7207.

2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Шевч. 99. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. Н. п.

3) Откармливать. Годують на сало. Рудч. Ск. І. 71.

4) Пребывать, проживать въ теченіе года. Ном. № 10392.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 298.