Говоруха, хи, ж.

1) Многорѣчивая женщина, говорунья. Котл. Ен. V. 36.

2) м. Говорунъ. Дрансес був дивний говоруха. Котл. Ен. VI. 57. Ум. Говорушка, говорушечка. Дівчино пташиночко, щебетушечко! Співай мені, кажи мені, говорушечко. О. 1861. VІ. 151.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 296.