Гнений, а, е. Гнутый. Гнене полоззя. Н. Вол. у.

2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч потінь. Кіев.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 292.