Про УКРЛІТ.ORG

глечик

Глечик, ка, м. Ум. отъ глек.

1) Кувшинъ. Ном. № 12451.

2) Часть самовара: внутренняя труба, въ которою кладутся угли. Зміев. у.

3) Родъ игры. Ив. 60.

4) Глечики жовті. Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129.

5) Глечики полоскати. О женщинахъ: угощаться въ складчину въ понедѣльникъ послѣ заговѣнія на Петровъ постъ. ХС. I. 76. Ум. Глечичок. ЗОЮР. II. 11.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 288.

вгору