Гладкий, а, е.

1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108.

2) О посудѣ: одноцвѣтный. Шух. І. 265.

3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Ном. № 1723. Гладкий аж шкура тріщить. Ном. № 8629., Ум. Гладенький, гладесенький. Сравн. степ. гладший.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 287.