Гепнути, пну, неш, гл. Однокр. в. отъ гепати.

1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю.

2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув.

3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. ІІІ. 65).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 279.