Гаяти, гаю, єш, гл.

1) Замедлять, задерживать. Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряжай мене!

2) Гаяти час. Терять время, медлить. Не гаймо щасної години. Г. Барв. 192. Побрались ми у Любчики, не гаявши часу. МВ. ІІ. 134.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 277.